Х.Чепіль
27.10.2015р.
Погляд учнів. Учитель повинен мати такі основні риси: доброта та
чуйність, уміння чітко та просто пояснювати новий матеріал, розуміти й
підтримувати у будь яких ситуаціях.
Погляд батьків. Учитель має бути вимогливим, справедливим, фахівцем
своєї галузі.
Погляд суспільства. Учитель має бути, насамперед, фахівцем та психологом.
Потреби суспільства можна скомпонувати в блок таких дидактичних вимог до
організації навчально-пізнавальної діяльності учнів:
- формування у учнів самовмінь - навичок самоосвіти, самооцінювання, самовизначення, самоаналізу дій тощо;
- науково-практична підготовка особистості до свідомого професійного самовизначення;
- формування вибіркової, відносно стійкої спрямованості інтересів і потреб особистості на певний аспект соціальних цінностей;
- формування соціальної компетентності, що характеризуються наявністю соціальних знань, соціального досвіду;
- формування в учнів соціальної поведінки, яка характеризується рефлексією особистості на соціум, що продовжує їхню взаємозумовленість;
- ознайомленість з соціальним простором - фундаментальними умовами діяльності та спілкування людей у суспільстві;
- формування навичок пошукової активності;
- виховання відповідальності за морально-ціннісний вибір засобів досягнення мети;
- розвиток таких якостей як працездатність і цілеспрямованість.
Перелічені пріоритетні характеристики є стратегічними орієнтирами, що
визначають зміст і спрямованість навчально-виховного процесу на забезпечення
виконання соціального замовлення на якісну освіту.
Мета науково-методичної роботи нашої школи: вироблення методичної
компетентності педагогічних працівників для готовності до впровадження
інноваційних технологій навчання.
Отже, сучасний учитель має не просто викладати навчальний матеріал уроку, а
зробити все, щоб розкрити здібності й таланти учня, виявити й закріпити
найкращі людські риси. А для цього вже потрібен педагогічний талант та
педагогічна творчість.
Навчання і виховання лише тоді мають реальну силу, коли вони ґрунтуються на
вірі в дитину. Кожна дитина приходить до школи зі своїми інтересами, поглядами,
проблемами, індивідуальними здібностями. І тільки від учителя та педколективу
залежить, чи зможуть вони максимально розкрити потенційні можливості дитини, стимулювати
її до особистісно-розвивальної творчості. А в основу своєї роботи вчитель має
покласти любов і повагу до дитини, опору на її сили, внутрішній потенціал.
Справжній вчитель не той, хто розкриває учневі таємниці буття вказуючи йому
прямий шлях до храму науки, а той хто своєю мудрістю запалює сонце над головою
дитини, викрешуючи іскру допитливості, спонукаючи самостійно відшукати ключ до
знань.
Творчий учитель мусить пам’ятати, що навчально-виховні технології мають
відповідати викликам часу, орієнтуватися на прогресивні педагогічні досягнення,
ідеї, культурні проблеми людства, нації, формувати в дітей основи моральності,
духовної культури; сприяти реалізації парадигми сучасного навчання й виховання,
творчій самореалізації всіх учасників навчально-виховного процесу.
Немає коментарів:
Дописати коментар